Eng
lish
Kontakt
Išči
Meni
Tečaji za odrasle
Izpiti
Knjige
Za otroke
Na tujih univerzah
Seminar SJLK
Simpozij obdobja
Izobraževanja za učitelje
Obdobja 44_listanje:
Pojdi na
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40-41
42-43
44-45
46-47
48-49
50-51
52-53
54-55
56-57
58-59
60-61
62-63
64-65
66-67
68-69
70-71
72-73
74-75
76-77
78-79
80-81
82-83
84-85
86-87
88-89
90-91
92-93
94-95
96-97
98-99
100-101
102-103
104-105
106-107
108-109
110-111
112-113
114-115
116-117
118-119
120-121
122-123
124-125
126-127
128-129
130-131
132-133
134-135
136-137
138-139
140-141
142-143
144-145
146-147
148-149
150-151
152-153
154-155
156-157
158-159
160-161
162-163
164-165
166-167
168-169
170-171
172-173
174-175
176-177
178-179
180-181
182-183
184-185
186-187
188-189
190-191
192-193
194-195
196-197
198-199
200-201
202-203
204-205
206-207
208-209
210-211
212-213
214-215
216-217
218-219
220-221
222-223
224-225
226-227
228-229
230-231
232-233
234-235
236-237
238-239
240-241
242-243
244-245
246-247
248-249
250-251
252-253
254-255
256-257
258-259
260-261
262-263
264-265
266-267
268-269
270-271
272-273
274-275
276-277
278-279
280-281
282-283
284-285
286-287
288-289
290-291
292-293
294-295
296-297
298-299
300-301
302-303
304-305
306-307
308-309
310-311
312-313
314-315
316-317
318-319
320-321
322-323
324-325
326-327
328-329
330-331
332-333
334-335
336-337
338-339
340-341
342-343
344-345
346-347
348-349
350-351
352-353
354-355
356-357
358-359
360-361
362-363
364-365
366-367
368-369
370-371
372-373
374-375
376-377
378-379
380-381
382-383
384-385
386-387
388-389
390-391
392-393
394-395
396-397
398-399
400-401
402-403
404-405
406-407
408-409
410-411
412-413
414-415
416-417
418-419
420-421
422-423
424-425
426-427
428-429
430-431
432-433
434-435
436-437
438-439
440-441
442-443
444-445
446-447
448-449
450-451
452-453
454-455
456
OBDOBJA 44 із жертвою, а він натомість намагається уникнути її поцілунків і ласок, навіть утекти, відчуваючи водночас і неймовірний потяг до неї, і фізичний біль від усвідомлення того, що вона проститутка, адже герой роману не належить до тих брутальних солдатів чи офіцерів, які сприймають жінку лише як об’єкт задоволення своїх потреб. Образ проститутки Зосі несе в собі спростування загальноприйнятого в традиційних суспільствах поняття проституції. І цьому «допомагає» той злам життєвих основ, які принесла війна. Для Зосі проституція — свідомий вибір: «Veruj mi: jaz sem zavestna prostitutka — sem prostitutka iz ljubezni — ljubezni do iskrenosti in sovraštva do vsakega polovičarstva», — каже вона. Певно, вона з тих дівчат, які стали жертвою замилування власною красою, цінуючи її як капітал, що має давати високі проценти: «Lepota, zunanja lepota je stvar — vsaj vsebinsko — stvar notranje sile človeške duše, je sugestija porojena v moji notranjosti. Lepa sem — to sem oddavna vedela in zato sem tudi stopila na to pot, ki je edina velika in vredna pot velike in vredne ženske. Resnična prostitucija je vse kje drugje doma». Зося вважає, що кидає виклик міщанській лицемірній моралі, яку зневажає, вона не відчуває себе приниженою, швидше ладна жаліти тих, хто живе в моральному рабстві. Зрештою героїчний жіночий виклик традиційній сексуальній моралі — діло далеко не нове, і в літературах світу не раз представлене. Як і широкий спектр чоловічих реакцій, відповідей, реплік на цю тему — від гуманістичних до цинічних. Проститутка Зося — це ніби постійні діалогисповіді героя та героїні: проститутки Зосі, галичанки, та офіцера австрійської армії, словенця, для якого кохання є передусім чимось «ідеальним і душевним», прагненням до недосяжного ідеалу, «хворобою і досяганням, пошуками». Постійним копирсанням у своїх душах, пошуками відповідей на питання, що таке справжнє кохання, якими мають бути взаємостосунки чоловіка та жінки, герой і героїня наче підносяться над своїм реальним становищем і стають мало не на рівень розумувань із психології Еросу та філософії статей. Що ж, маргінальні голоси також можуть збагачувати вічні теми. Зося, хоча й походить із відносно заможної сім’ї, не належить до вищих кіл суспільства, вона виросла в бідному середовищі провінційного галицького містечка, з дитинства плекаючи в собі любов до зневажених, знедолених і бідних. Хоча її портрет позбавлений витонченого аристократизму, вишуканості та гармонійності, Зосі притаманний магнетизм, і зовнішня краса, що закохує в себе 1 всіх чоловіків. Зося обертається переважно в офіцерських колах, які часто означені негативною конотацією: «v družbi rdečih, svinjskih obrazov». 1 Такою він її бачив коло театру ще до знайомства: «devojčica s kratkim krilcem, žametastim suknjičem in črnim klobukom». А так виглядала під час першого побачення: «Dolga svilena halja z modrim trakom okrog pasu, globoko dekoltirana na prsih, v belih čevljičkih. Lasje so ji padali na rame — črni, kostanjevi. Temne, močne obrvi, temne, skoraj črne oči, bleda črnkasta polt. [...] Šele sedaj sem opazil, da je to še dete, komaj doraslo, komaj živo, slabo, popolnoma nerazvito». 71